На своїй сторінці я хочу поділитися враженням про сучасних учнів нашої школи, які зростають справжніми українцями. Незважаючи на те, що вони навчаються у російськомовній школі. Протягом 4 років навчання я розповідала, ми читали на уроках в підручниках, на презентаціях, в позакласних заходах, що Україна край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на разі на криваві сторінки історії, що наш народ створив унікальну й багату культуру, що українська мова вважається однією з наймилозвучніших у світі. А самим українцям притаманні такі риси характеру як волелюбство, відвага, патріотизм, музикальність, дотепний гумор, поетичність. Знайомились славетними митцями як Т.Шевченко, Л.Українка, О.Олесь, К.Білокур, П.Майборода та інші. Говорили і про те, що нелегка доля сьогодні на нашій землі. Мужньо захищають рідну землю наші відважні воїни заради щастя й волі Батьківщини.
І ось, коли було таке завдання – усний переказ, то дітям було запропоновано вдома підготуватися до переказу на вибір такі твори:
Україна – незалежна держава.
О. Хорошковська. Київ – столоця України.
За Ю. Старостенком. Чарівна осінь.
І яке було моє приємне здивування, що 85% учнів мого класу вибрали найскладніший текст про улюблену Україну. Як зворушливо вони розповідали про свою державу, про державні символи, а коли говорили про Гімн України, то починали співати, а клас (без моєї вказівки) вставав і, тримаючи руку біля серця, зворушливо, в унісон співали Гімн країни. Я пишаюсь тим, що у нас зростає нове покоління — справжніх українців, і, навіть, незважаючи на те, що вони навчаються в російськомовній школі. А я горда тим,що українці зроду, і саме вони побудують щасливу Україну.
