9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописц – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
Рідна мова для кожного з нас є неповторна, єдина. Якщо порівняти людину з деревом, то вона є тим корінням, що тримає нас на землі, дає нам життєдайні соки, живить і наснажує силою, не дає нам забути, що ми є нація, народ.
У 3-А класі ми також відзначали День української писемності і рідної мови. Сьогодні пролунали пісні про «неповторну і дзвінку» рідну мову, прозвучали щирі слова на адресу України, рідного міста Суми. Фоном для свята слугували слайди презентації, які, крім яскравих світлин з символами, природою рідного краю, давали відомості про походження мови, її витоки, часи, коли вона тільки-но зароджувалася.
Діти і вчителі в цей день прийшли у вишиванках. Розмаїття яскравих українських вишиванок класі нагадувало нам про те, що ми є гідними синами і дочками своєї країни.
