16 листопада Міжнародний день Толерантності. У рамках відзначення Дня Толерантності проведено акцію “Квітка Толерантності” з метою показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріпити знання учасників про компоненти толерантності, удосконалити вміння толерантного спілкування. Вихователі групи подовженого дня провели онлайн виховні години для учнів 1-4 класів під час яких висвітлено поняття Толерантності та його значення в житті кожного. Також виготовити “Квітку Толерантності”, на пелюстках якої було розкрито риси толерантної людини.

Психологічною службою закладу було проведено практичне заняття «Ми хочемо бути жителями толерантної планети» для здобувачів освіти 1-2 класів, з метою сформувати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій, культури різних народів, виховувати комунікативну культуру спілкування та взаєморозуміння, толерантного ставлення однокласників між собою. Учні нашого закладу долучились до фотоакції-smile «Подаруй світу усмішку», інтерв’ю “Толерантність-це… “.

Бібліотекарем Власенко О.В. виховна година “Вчимося толерантному спілкуванню” залишила глибокий слід у душі кожного учня, допомогла зрозуміти, що тільки повага один до одного, взаєморозуміння, терпимість, дотримання рівноправності врятують світ, а також читали та обговорювали книгу Василя Сухомлинського “Бути людиною”, яка формує у дітей найголовніше – людяність.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ

Не навчайте того, з чим ви необізнані: для правильного виховання дитини потрібно Знати її вікові та індивідуальні особливості.
Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета — виростити її для життя серед людей.
Довіряйте дитині. Розтлумачуйте те, що вона робить краще, а не гірше. Залишайте за нею право на особисті помилки, дитина володіє вмінням самостійно їх виправляти.
Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна впевнюватись у своїх силах поступово, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, перший показник вашої невпевненості в собі.
Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам’ятайте: твердості у вихованні можна досягти не покараннями, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю й послідовністю.
Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху вчаться розпоряджатися самі собою.
Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав», змініть цю форму вимоги іншою: «Роби, тому що не зробити цього не можна, це принесе користь». Дитина має звикнути діяти не на догоду зовнішньому розпорядженню (навіть батьківському), а тому, що це доцільно, розумно, потрібно для когось.
Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто не задоволені, а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину з сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.
Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити». Ми виховуємо своїх дітей способом свого життя, системою особистих цінностей, виховуємо своєю присутністю й відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою в квартирі, ставленням до праці та дозвілля.