У Міжнародний день дитячої книги (2 квітня), з якого розпочинаються Дні дитячої книги, Сумська спеціалізована школа І ст. & 30 “Унікум” дієво підтримала ідею Сумського міського голови Олександра Лисенка по встановленню партнерських відносин між містом Суми і містом Слов’янськ, захищаючи яке загинуло багато українців, зокрема наш сумчанин, Герой України, Почесний громадянин м. Суми, полковник СБУ Олександр Григорович Аніщенко, – і реалізували міні-проєкт “Олександр Заступник Сумський будує міст”. Що ми зробили? Сумська спеціалізована школа І ст. & 30″Унікум” і Сумський обласний центр позашкільної освіти та РТМ спільно 4 роки втілюють в життя мега-проєкт” Олександр Заступник Сумський”. У 2017-му році 12 дев’яти – десятирічних гуртківців гуртка” Юні журналісти” написали сучасну українську легенду” Олександр Заступник Сумський”, потім випустили книжку, куди долучилися ще 29 дитей, які ілюстрували, яка ввійшла в число переможців Всеукраїнського конкурсу “Моральний вчинок”. У 2018-му році відома сумська дитяча письменниця Анна Коршунова і художниця Світлана Качуровська взяли Легенду у свою книгу” Казкове місто Суми”. 2019 – й рік – гуртківці іншого покоління зіграли в однойменному ігровому фільмі “Олександр Заступник Сумський”, що створений ТРК “Відікон” і який став номінантом Державної премії ім. Лесі Українки за цей рік. 2020-й рік – під моїм керівництвом і вчителів англійської мови школи “Унікум” пані Ольги Морозової і пані Алли Корецької спільно з UА :СУМИ здійснили аудіозапис легенди “Олександр Заступник Сумський” українською й англійською мовами. У 2021-му у міжнародному чаті для людей з вадами зору легенда прозвучала! І ось 2 квітня в приміщенні школи “Унікум”, завдячуючи СумськІй регіональній дирекції “Укрпошти”, яка взяла на себе відправку вантажу, кожен відправив своє: мер Олександр Лисенко – офіційне звернення до мера Слов’янська про встановлення партнерських зв’ язків, Управління СБУ в Сумській області в особі речниці пані Олесі Рапути – портрет Олександра Григоровича Аніщенка і рукописне віршоване звернення Мами Олександра Аніщенка – Зінаїди Миколаївни, директор школи “Унікум” пані Лариса Сопіна – рукописні звернення дітей у кожну школу Слов’янська і своє до колег, представники авторів легенди й ілюстраторів Кирил Драчук і Даша Мікліна – книжку “Олександр Заступник Сумський”, Анна Коршунова і Світлана Качуровська – “Казкове місто Суми” (надала Сумська міська рада), заступник директора ТРК ” Відікон” Роман Беркут і виконавці ролей пан Ігор Кулешов з сином Даніїлом – диск із фільмом, продюсерка АТ НСТУ “Сумська регіональна дирекція” Оксана Кириленко з представницею дітей радіогрупи Владою Заяц – диск з аудіоверсію двома мовами. І на чолі з директором Сумської регіональної дирекції “Укрпошти” паном Вячеславом Мариничем це все було запаковано у пакети з логотипом міста Суми (надала Сумська міська рада) – і все разом поїхало в Слов’янськ. З Богом! Олександр Заступник Сумський справді будує міст!!! Ми зробили богоугодну справу в ім’ я миру!!! І я дуже вдячна всім, хто дієво долучився і долучається до нас, бо наше коло все розширюється. СПАСИБІ, ДРУЗІ!!!

До Дня Збройних Сил України

Говійна Людмила “Капкан для жаб”

До Дня людей з обмеженими можливостями

Інклюзив

До Дня пам’яті жертв голодоморів!

Результати дослідницької роботи гуртківців гуртка”Літературна діяльність” під керівництвом Говійної Л.М. 2018-20192019-2020 н.р..

Екологічна казка юної літераторки Мирослави Сидоренко

До Дня Гідності і Свободи

Моя українська мама

9 листопада “День української писемності та мови”

Українська мова в цифрах і фактах

 

…то хто з нас дорослий?

(Для роздумів батьків і вчителів)

Зрозуміти як дитина мислить. Здається, немає нічого складного: школяр розкаже чи напише. А як з’ясувалося, зрозуміли не відразу, а лише дякуючи…Його Світлості Далай-ламі і Архієпископу Десмонду Туту.

Цей надзвичайний і цікавий, складний і над рухливий наш 3-Г клас. Оксана Володимирівна Бойко дала можливість своїм учням висловитися на актуальну тему:«Дружба». Дітям потрібно було розповісти про дружбу, відповідаючи на запитання: «Що це таке? Якою ви її уявляєте? Чи є у вас друзі?». Потім Оксана Володимирівна ці роботи надала мені, як літературному експерту, щоб визначити юні таланти.

Незручно було якось пояснювати, що нічого надзвичайного я не прочитала і не побачила, в усякому випадку, того, що стосується Слова. Проаналізувала, відклала і…делікатно промовчала, аж доки не почала читати унікальну книгу відомого журналіста Джугласа Абрамса «Книга РАДОСТІ. Вічне щастя у мінливому світі», яка 30 тижнів перебувала у списках бестселерів THE NEW YORK TIMES. (The Book of JOY. Lasting Happiness in a Changing World. His Holiness the DALAI LAMA and Archhishop DESMOND TUTU with Douglas Abrams. HUTCHINSON London).

Джуглас Абрамс протягом тижня записував історичні бесіди найвеличніших постатей сучасного світу, лауреатів Нобелівської премії миру Далай-лами і Десмонда Туту, які ділилися своїми думками, що допоможуть кожному жителю планети поглянути на себе і власне життя по-новому, які потім, відредаговані, ввійшли до книги.

Світові духовні лідери розповідають про причини виникнення негативних емоцій і про те як давати їм раду. Вони доводять, що радість закладено в кожному з нас, і це почуття не залежить від соціального статусу, матеріального добробуту, сім’ї чи кар’єри. Стати щасливим можливо вже сьогодні.

І ось що Його Святість Далай-лама сказав про дружбу: «…люди думають про гроші, славу або владу. З позиції особистої радості людини це недалекоглядно. Дійсність, як зауважив Архієпископ, полягає в тому, що люди – соціальні тварини. Одна особа, хай якою впливовою і розумною вона є, не може жити без інших людей. Тому найкращий спосіб справдити свої бажання, досягнути своєї мети – допомагати іншим, знаходити більше друзів.

Він поставив риторичне запитання:

– Як можна знаходити друзів? За допомогою довіри. Як можна розвивати довіру? Це просто: треба продемонструвати щиру турботу про їхній добробут. Тоді з’явиться довіра. Але якщо за штучною усмішкою або величним бенкетом глибоко в душі ви приховуєте егоїстичне ставлення, довіра ніколи не виникне. Якщо думаєте про те, як їх використати, як мати від них зиск, ви ніколи не викличете до інших довіру. Без довіри дружби не існує. Ми, люди, – соціальні тварини, як вже сказано, і нам потрібні друзі, справжні друзі. Ті, хто дружить заради грошей, заради влади – це штучні друзі.

Архієпископ приєднався до розмови:

– Бог – це спільнота, братерство. Ми створені цим Богом задля процвітання. І ми процвітаємо в спільноті. Коли ми стаємо егоцентричними, замикаємось у собі, можна бути впевненими, що одного дня ми відчуватимемо глибоке незадоволення».

Після прочитаного я згадала про написане нашими третьокласниками. За великою кількістю помилок, русизмами, жахливим почерком, відсутністю літер, складів, повністю деяких слів (про які потрібно було здогадатися, щоб зрозуміти думку), була глибинна філософія і велика мудрість, яку особисто я розгледіла лише тоді, коли прочитала бесіди духовних лідерів світу.

Давайте порівняємо разом те, про що говорять Далай-лама і Десмонд Туту з тим, що говорять наші діти. (Порада: читайте не тільки в рядках, а й між рядками).

Даніїл Шатава: «Дружба – це коли підтримуєте друг друга думками. У мене є 6 друзів у школі».

Софія Фарисей: «У мене є друг. Її звати Софія. Я з не ю дружу тому, що вона мене розуміє. Дружба – це коли всі грають і веселяться».

Рузанна Міллер:«У мене є друг. Її звати Асія. Вона мене підтримує, коли я впала, коли щось трапляється».

Поліна Хмелецька: «Я думаю, дружба – це коли людина оцінює іншу. От у мене є подруга Аня. Вона дуже добра, але трішки недоброзичлива. І мені це не зовсім подобається, але я дружу з нею».

Олександр Ганжа: «У мене є друг, дуже добрий. Він завжди допомагає в складну хвилину. Він дуже веселий. Його звати Назар. Йому 12 років. Він мій найкращий друг. Я з ним дружу з дитинства і я йому довіряю. Він дуже добрий друг».

Катерина Лобода: «Дружба – це коли у людей є щось схоже. Наприклад, характер, хобі або вони щось люблять разом. У мене є песик Федеріко. Я дуже люблю з ним гратися».

Марія Сенюк: «Дружба – це коли друзі розуміють один одного, підтримують і не заздрять. Дружба – це коли друзі діляться і ніколи не сваряться. Моя найкраща подруга – це Настя, вона вірна подруга».

Олександра Бусленко: «Дружба – це тоді, коли твій друг тебе розуміє та підтримує в скрутну хвилину. У мене є така подруга. Я з нею в садочку посварилася лише один раз. Вона завжди мене розуміє. Це справжня подруга».

Даря Толстолидкіна: «Я думаю, що дружба – це звязок між людьми та тваринами. Ось, наприклад, з моєю подружкою. Коли вона отримала погану оцінку і засумувала, моя мама попросила піти до неї і допомогти подрузі. Я її підтримала – і вона знову стала радісною».

Ксенія Сисоєва: «У мене є друг. Його звати Тимофій. Ми дружимо. Він може підтримати мене в складну хвилину. Йому 8 років. Він дуже добрий друг, а тому мені подобається. Він мені приходиться братом. Я його люблю».

Ілля Жуков: «Дружба – це допомагати людині, з якою хочеш дружити, своїми думками».

Святослав Левченко: «Дружба – це коли люди один з одним спілкуються. У мене є друг. Його звати Михайло. Йому 8 років. У нас з ним дуже сильна дружба».

Владислав Савенко: «Дружба – це допомога. Це коли можна покластися на друга – і він не зрадить».

Нікіта Грищенко: «Дружба – коли тебе розуміють. У мене є подруга і її звуть Уляна. Вона мій друг».

Михайло Панченко: «Дружба – це коли друг тебе підтримує завжди. Ось, наприклад, у мене є друг Святослав. Він мій найкращий друг. Він мене завжди підтримує. Він турботливий. Він найкращий».

Катерина Чортенко: «Дружба – це коли друг другу допомагає, коли люблять друг друга. Наприклад, у мене є подруга. Вона мені допомагає, а я їй. Друг найкращий у світі».

Єгор Стахно: «Дружба – це коли люди мають спільний звязок, спільні думки. Ось у мене є друг Артем. Йому дев’ять років».

Анна Бавикіна: « Друг – це той, хто другу допомагає у складну хвилину. У мене є подруга. Її звати Ліза. Вона гарна дівчинка. Але ми з нею дуже часто сваримося, але миримося може через рік, може через 2 роки. Ми з нею миримося тепер часто!».

Рубен Сумбатов: «Дружба – це коли одна людина допомагає своєму другу. Мій друг – Саша Ганжа».

Назар Козачок: «Дружба – це коли друг другу допомагають у всьому і підтримують один одного».

Володимир Смертяк:«Дружба – це коли ти ділишся, коли тебе підтримують. Дружба – коли ти це відчуваєш. Дружба – це частина тебе. Цінуй дружбу!».

Усього 28 лаконічних розповідей про істинність дружби, її смисл і зміст. З них – лише 7 про дружбу за зовнішніми ознаками.

А якщо про дружбу доведеться розповідати нам, дорослим, то про що і про кого напишемо? Чи визначимося точно з кількістю друзів і приятелів? Чи є у нас справжні друзі, як у наших дітей? Чи можемо ми приглушити в собі «оціночно-порівняльний процес» і так щиро-захоплено сприймати друзів, з їх вадами і поганими звичками, як це роблять діти?

Людмила Говійна

Богдана Єрмак ЯНА

КРУХМАЛЬ

НАШ ГЕРОЙ

ОДНОРАЛОВА

ПЕРОДАКТИЛЬ

  Гурток «Літературна діяльність» (керівник Л. М. Говійна)

Планета Зеля, яку видно з…

У Сонячній системі, з одного боку Сонця, є планета Земля, на якій на континенті Євразія є дуже гарна країна Україна. У цій країні існує місто Суми. А в ньому наша школа «Унікум», де навчаємося ми, учні 4-А класу. І у нас є велика таємниця. Ні, це не таємниця для школярів, а лише для тих, хто не вірить і не може побачити. Розповідаємо по порядку.

Якщо зайти на територію нашої школи, можна побачити 25 пеньків, які утворюють коло навколо школи. Подивитися на них здалеку – пеньки як пеньки, нічого цікавого в них немає. Але це доки ви до них не торкнулися. Треба покласти обидві долоні на пеньок і прислухатися. Тільки так можна відчути: під землею щось є, щось живе і велике, тепле-тепле.

А якщо стати на всі пеньки водночас, в одну й ту ж хвилину, заплющити очі одночасно, в одну й ту ж хвилину, то можна побачити планету по той бік Сонця. Ми назвали цю планету «Зеля».

Наша Зеля зелена-зелена і дуже красива, як лялька. Тому і Зеля.

Ми не летимо в космос, ми тут, на подвір’ї школи, бачимо сестру нашої планети, яка знаходиться по інший бік Сонця. Вона у багато разів менша, ніж Земля. Там теж є міста і села, але вони неймовірно чисті і красиві. Там багато дуже красивих рослин і дерев, яких немає на Землі. Розумні, екологічно чисті і безпечні будинки для людей. Люди там схожі на нас, але дуже змінні. Усе залежить від того що вони вибирають. Ми називаємо їх «зелями».

Та найголовніше, що на Зелі можна не тільки бачити різні світи, а й бути в них, переходити з одного в інший. Це відбувається так. Силою думки людина у повітрі уявляє екран – і він з’являється. А на ньому людина вибирає світ. Якщо водний, то зелянин стає схожим на дельфіна, доки не потрапить глибоко під воду. Потім, дякуючи екрану, з водного світу можна перейти у солодкий, де він нагадує торт, а будинки як цукерки.

Є й інші світи: квадратний, де все з кутами і дерев’яне. А є круглий світ, у якому все із каменю. Через екран можна потрапити у світ роботів, де майже немає людей, а все їздить, літає, рухається. Є квітчастий світ, де все складається із сили силенної квітів.

Кожному з нас подобається якийсь світ. Їх там так багато, що можна вибирати як телевізійну програму, а потім уявити і там побувати. Але нам разом дуже подобається бачити співаючий світ. Там усе співає: люди, будинки, рослини, тварини, земля, вода, навіть повітря. Усі живі істоти і навіть не живі будинки, дороги, машини співають свою пісню своєю мовою, але ці пісні розуміють ті, хто туди потрапляє. І це такі красиві звуки, що навіть описати їх немає слів.

Ще на Зелі можна побачити час. Він там існує не так, як у нас на Землі. Там минуле, нинішнє і майбутнє існує водночас. От іде людина, дивишся за спину їй і водночас бачиш минуле цієї людини, а потім голову підіймаєш догори – і перед тобою її майбутнє. Так і дізнаєшся звідки йде людина, куди і що з нею буде далі. А тому майбутнє можна змінити у теперішньому часі. Ось чому на Зелі немає злочинів і злочинців, бо все видно і невідомого немає ні для кого. Так можна побачити минуле, теперішнє і майбутнє цілих світів.

Те, що бачимо, ми відкрили випадково, коли одного разу усі разом водночас стали на пеньки, заплющили очі і захотіли побачити щось цікаве. Інколи уявляємо якими були дерева, якщо залишилися такі пеньки. Це якісь природні передавачі. Які саме ми ще не знаємо. Але обов’язково дізнаємося секрет пеньків на території нашої школи «Унікум», що в місті Суми.

Про таємницю шкільних пеньків розповіли четвертокласники: Заїка Олександр, Тимофій Чернетченко, Тетяна Уварова, Тимур Крештанович, Софія Крючковенко, Марія Птіцина, Сергій Кучерявенко. 

Сюрприз для кадетів від «унікальних»

Увага! Історична подія в «унікальних»

Про що ж так пафосно запитаєте ви? Насправді, це без пафосу – лише констатація факту. Минулого року учні нашої школи, члени гуртка «Літературна діяльність» (керівник Л. М. Говійна) започаткували Сучасний український епос про легендарних захисників рідної землі і створили легенду про Героя України, Почесного громадянина м. Суми, полковника Служби безпеки України Олександра Аніщенка «Олександр Заступник Сумський». За сприяння Сумської міської ради, зокрема депутата Євгенія Олексійовича Скоробагатського, випустили книгу, в якій розповіли про історію народження легенди. На сьогодні ця книжка-альбом вже є в кожній школі міста Суми. (Про це ви можете прочитати на нашому сайті). Книга як проект здобула друге місце на Всеукраїнському конкурсі «Моральний вчинок». (Про це ми також повідомляли на сайті школи).

Здавалось би, справа зроблена. Але ні. Це лише початок шляху, оскільки нещодавно відбулася справді історична подія для наших дітей, які написали легенду «Олександр Заступник Сумський». Відома в Україні дитяча письменниця Анна Коршунова у друге видання своєї книги «Казкове місто Суми», яку вона створила разом із художницею Світланою Качуровською, взяла легенду «Олександр Заступник Сумський».

Наші юні письменники: Кирило Драчук, Єгор Дубровський, Олександра Кушнір, Єгор Ольшевський, Поліна Подосиннікова, Глєб Савченко, Андрій Пікуза, Даніїл Замятін, Іван Жуков, Вікторія Міцура, Андрій Грищенко, Богдан Петренко стали співавторами знаної, титулованої в літературі письменниці.

Це справді історична подія, бо дуже рідко буває, щоб діти ставали повноцінними співавторами у творах професійних письменників, тим більше знаних на всю країну.

Книга вийшла у світ з київського видавництва «Час майстрів». На сьогодні вона є у книгарнях нашого міста і користується попитом. (На фото Анна Коршунова підписує книги юним читачам).

Залишається лише вчергове привітати наших дітей з перемогою і побажати їм подальших успіхів.

Але це не означає, що неможливо повторити і перевершити випускників. На презентації книги «Казкове місто Суми» в книгарні «Є» учениця 4-Г класу Олександра Дука (на фото разом зі своєю викладачкою,

художницею Світланою Качуровською) експромтом створила і проспівала пісню:

Де Альтака, де тепло –

Суми місто. СУМИ – це воно!

Де Альтанка, де козацька церква,

Суми місто – це добро!

У долині колосяться поля –

Там наші серця.

У долині колосяться люди,

Які місту віддали життя.

Люди, які люблять Суми

Так само, як і я.

Отже, історія продовжується. Тому-то наша школа і має назву «Унікум»,адже тут зібралися унікальні діти – таланти. За кілька днів буде презентація виставки робіт учнів Світлани Качуровської. Серед них – і робота юної художниці Олександри Дуки. Презентуватиме авторка картину, розповідаючи…оповідання. Для тих, хто не зможе потрапити на виставку, дивовижну розповідь опублікуємо в літературному журналі.

 

 

 

 

 

 

Фелі

Як стати чарівником

 

[flipbook pdf=”http://school30.sumy.ua/wp-content/uploads/2017/01/seo-journal-vupysk-6.pdf”]