Свою унікальність,  відданість  освітянській справі, бажання вдосконалюватись та вести за собою інших  в котрий раз довели педагоги Сумської початкової школи №30  «Унікум» Сумської міської ради. 09 грудня 2023 року вчителі початкових класів стали учасниками Програми підвищення кваліфікації  “Діяльнісний підхід у початковій школі в реаліях сьогодення”.
Разом з тренеркою Оксаною Бойко занурились у зміст поняття «діяльнісний підхід». Педагоги визначили, що таке агентність, обговорили, яким повинно бути навчання у сучасній школі і , навіть, запитали про це штучний інтелект).  А головне – у активній  діяльності  поділились досвідом та набули новий.
Висловлюємо щиру вдячність the Lego Foundation  (керівниця # Оксана Рома ) за організацію програми, яка дала справжній Імпульс для подальшого розвитку та реформування Нової української школи.
«Дати новий імпульс укорінювати реформу НУШ в Україні» – саме таким був головний меседж тренінгу для регіональних тренерів програми підвищення кваліфікації «Діяльнісний підхід у початковій школі в реаліях сьогодення» за підтримкиThe Lego Foundation в Україні разом з Міністерством освіти і науки України та обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти. Учасником тренінгу була заступник директора з виховної роботи Бойко Оксана Володимирівна. 
ІІ сесію з підготовки вчителів до роботи у НУШ завершено. Дякую, колеги, за творчість, ініціативність, сумлінність. Педагоги міста впевнено оволодівають інноваційними методами навчання і кожного разу не перестають дивувати прагненням до самовідданої праці.
Реформа освіти в дії. Когорта творчих, креативних, дієвих учителів початкових класів міста Суми долучилися до коуч-навчання з підготовки до упровадження вимог Концепції НУШ. Фонтанація нових ідеї, вирішення дидактичних проблем, обмін досвідом: ці та інші питання об’єднали початківців міста у рамках заключної сесії. Шукали відповідь на риторичне питання «Варто чи ні?» та «Як?» зробити процес навчання цікавим, ефективним, дієвим. Педагоги – тренери НУШ Ірина Ягупа, Лариса Шрамко, Оксана Бойко дякують педагогам за активну співпрацю та бажають наснаги, нових звершень, успіхів у становленні Нової української школи.
РЕГІОНАЛЬНІ СУПЕРВІЗОРИ ДЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ В ОБЛАСТІ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ·ЧЕТВЕР, 13 ГРУДНЯ 2018 Р.

 Для реалізації професійної підтримки вчителів початкових класів, які розпочали працювати за новим Державним стандартом початкової освіти, на Сумщині здійснюється підготовка тренерів-педагогів (регіональних супервізорів)
Навчання, що проходило 10-11 грудня 2018 року на базі комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, модерували тренери Нової української школи, старші викладачі кафедри теорії і методики змісту освіти Зоя ДЕКУНОВА і Алла ЛАВСЬКА.
На наявності простору для свободи вибору і творчої реалізації педагогічних ідей у сучасних учителів наголосила декан факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Ірина ЗАХАРОВА.
Під час тренінгу розглянуто модель супервізії (наставництва), ролі і завдання супервізора та цикли його роботи. Особливу увагу приділено стратегіям, що сприяють інтелектуальному розвитку педагогів і зміцненню їхньої здатності самостійно обирати власну практику викладання.
Присутні активно обговорювали питання, висловлювали власні пропозиції щодо вдосконалення підтримки педагогів в умовах реалізації ідей Нової української школи.
Учасники навчання отримали методичні матеріали, порадник для супервізорів «Супервізія як стратегія покращення якості викладання».

Завершилась ІІ сесія підготовки майбутніх вчителів НУШ 2019. Тренінги пройшли легко та продуктивно. Приємно працювати з однодумцями, які свідомо хочуть відкривати для себе новий простір знань. Дякуємо педагогам школи №15 за те, що були відкриті до спілкування та щиро ділилися досвідом перших кроків у НУШ.

LEGO – універсальний засіб для навчання в НУШ!

НУШ на старті!
На сьогодні початкова школа знаходиться в авангарді освітніх змін. Підготовка вчителів, які в 2018 році будуть працювати в 1-х класах продовжується.
Втретє творчо, змістовно, цікаво та в зоні емоційного комфорту була проведена зустріч педагогів міста у рамках тренінгового навчання на базі КУ Сумська CШ І ст. «Унікум» (директор Сопіна Л.М.) та КУ Сумська ЗОШ І-ІІІ ст. № 27 ( директор Плотницька О.Ф.).
У формі інтерактивної взаємодії креативні меседжі Нової української школи були представлені тренерами Бойко О.В., Шрамко Л.В. та Ягупою І.Д. Упродовж навчання вчителі практично відпрацьовували освітні практики роботи з LEGO, опановували стратегії розвитку критичного мислення, визначали аспекти інтегрованого та діяльнісного підходів навчання, вчилися створювати лепбуки тощо.
Освітня траєкторія НУШ підпорядкована реалізації принципу партнерських відносин учителів, здобувачів освіти та їх батьків. Тому цілком доцільним було відпрацювання нових альтернативних практик ведення батьківських зборів.
Учителі отримали не лише досвід використання нових освітніх практик, але й безліч позитивних емоцій та вражень. Про це свідчать відгуки педагогів представлені в «Карті вражень»: «Наші побоювання розвіялися! Ми навчилися по-новому критично мислити, творчо підходити до вирішення проблем», «яскраві, гарно підготовлені тренери допомогли щось незрозуміле і нове перетворити у доступне та цікаве» – говорять вчителі.
Мотиваційно заохочені, педагоги висловили готовність реалізовувати ідеї Нової української школи, робити навчання дітей цікавим, захоплюючим та ефективним.

 

Дослідно-експериментальна робота Всеукраїнського рівня за темою:

«Дидактико-методичне і навчальне забезпечення реалізації концептуальних засад реформування початкової загальної освіти»

Анотація. Увага до проблем розроблення й упровадження дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі актуалізується у зв’язку зі змінами пріоритетів розвитку початкової освіти, зумовленими реформуванням системи загальної середньої освіти.

У процесі дослідження буде здійснено підготовку педагогічних колективів експериментальних шкіл до роботи в експериментальному режимі за обраною темою; розроблено пакет діагностичних і експериментальних матеріалів; здійснено експертне оцінювання і експериментальну перевірку ефективності упровадження експериментальних матеріалів; виявлено ефективність упровадження експериментальних матеріалів на основі порівняльного аналізу результатів формувального і констатувального зрізів; проведено роботу з удосконалення і корекції експериментальних матеріалів і прийняття рішення про доцільність їх масового використання у навчально-виховному процесі початкової школи.

Методологією дослідження передбачено проведення низки заходів (семінарів, круглих столів, конференції тощо) на базі експериментальних закладів освіти для керівників освіти міського, обласного і всеукраїнського рівня, методистів, директорів шкіл, вчителів, представників громадськості, науковців з метою обговорення проміжних і кінцевих результатів роботи на предмет доцільності, сучасності, реалістичності, соціальної та педагогічної значущості експериментальних матеріалів та визначення умов ефективності їх впровадження з урахуванням особливостей загальноосвітніх навчальних закладів.

Впровадження матеріалів експериментальної роботи буде здійснюватися у школах І-ІІІ ступенів, у тому числі спеціалізованих, а також гімназіях і ліцеях, які містять у структурі школу І ступеня. Зосередження зусиль у виконанні завдань дослідження дозволить активізувати вплив на підвищення якості початкової освіти в країні. Ефективність впровадження експериментальних матеріалів буде забезпечена науково-методичним супроводом, розробкою критеріальної бази для оцінювання їх дієвості.

Актуальність обраної теми дослідження визначається завданнями реформування початкової загальної освіти, що ґрунтуються на нових методологічних й концептуальних засадах її розвитку. Одним з провідних чинників, що визначають ефективність процесів модернізації системи шкільної освіти, є розроблення відповідного дидактико-методичного і навчального забезпечення та експериментальна перевірка його ефективності в різних умовах здобуття початкової освіти.

Аналіз змісту наявних у вітчизняній практиці різних видів забезпечення навчання засвідчив, що в них недостатньо враховано системний підхід. Переважна їх більшість подана як сукупність методів, засобів, форм навчання, підручників та посібників, які дають змогу підтримати, удосконалити окремі компоненти навчально-виховного процесу.

Поширений в освітній практиці дидактико-методичне і навчальне забезпечення освітнього процесу не повною мірою забезпечує умови для виховання, особистісного розвитку й урахування індивідуальних особливостей учнів, набуття навичок навчальної взаємодії, само і взаємооцінювання, рефлексії. Тому доцільно акцентувати увагу на суб’єктності й полісуб’єктності навчальної взаємодії, урізноманітненні палітри засобів децентрації навчання і розширенні кола об’єктів освітнього середовища. Від цього залежатиме ефективність опанування учнями ключових і предметних компетентностей, що охоплюють знання, уміння, навички, способи діяльності, досвід та здатність застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях, а також особистісно ціннісне ставлення до життя і здоров’я, соціуму, природи, праці, навчання і мистецтва, здатність до творчого самовираження.

Таким чином, актуальність теми визначається суперечністю між оновленням парадигми вітчизняної освіти, яке передбачає особистісну, діяльнісну і компетентнісну спрямованість навчально-виховного процесу та браком дидактико-методичного і навчального забезпечення його системної реалізації в загальноосвітніх навчальних закладах.

Гіпотеза дослідно-експериментальної роботи ґрунтується на припущені, що реалізація концептуальних засад реформування початкової освіти буде ефективною завдяки науково й експериментально обґрунтованому дидактико-методичному і навчальному забезпеченню.

Мета дослідження полягає у розробленні і обґрунтуванні дидактико-методичного та навчального забезпечення виховного процесу і навчання предметів інваріантного складника базового плану початкової школи у контексті реалізації основних концептуальних положень модернізації початкової освіти.

Об’єкт: навчально-виховний процес у початковій школі.

Предмет: дидактико-методичне і навчальне забезпечення виховного процесу і навчання предметів інваріантного складника базового плану початкової школи у контексті реформування загальної початкової освіти.

Досягнення мети здійснюватиметься шляхом виконання таких завдань:

– виявлення особливостей реалізації концептуальних засад реформування початкової загальної освіти;

– розроблення дидактико-методичного і навчального забезпечення виховного процесу і навчання молодших школярів предметів інваріантного складника навчального плану;

– експериментальна перевірка ефективності дидактико-методичного і навчального забезпечення виховного процесу і навчання предметів інваріантного складника навчального плану початкової школи;

– розроблення програми підготовки вчителів до упровадження дидактико-методичного і навчального забезпечення реалізації концептуальних засад реформування початкової загальної освіти;

Методологічна основа дослідження:

закони, категорії і концепції, що становлять наукову основу пізнання і забезпечують побудову методологічних засад досліджуваного явища з урахуванням закономірностей розвитку соціокультурних і педагогічних систем;

цілісний, системний і синергетичний підходи до побудови і впровадження дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу із зазначенням зв’язків між їх складниками, як цілісності, яка здатна змінюватись у відповідь на зміни соціокультурних умов і характеризується відкритістю і варіативністю, а також міждисциплінарний підхід до визначення теоретичних засад досліджуваного явища;

методологічні принципи теорії пізнання – об’єктивності, єдності логічного і історичного, теорії і практики й генетичного як основи обґрунтованості вихідних положень дослідження, логіки його розгортання і висновків; вивчення сучасного стану й виявлення структури, функцій, зв’язків і перспектив його розвитку, з урахуванням зарубіжного й вітчизняного досвіду, традицій і наукових досягнень,

методик наукового дослідження (Р. Атаханов, Н. Буринська, С. Гончаренко, В. Загвязинський, В. Краєвський, О. Новиков, В. Семиченко), дотримання яких забезпечує логіку вибору етапів наукової розвідки.

Теоретичну основу дослідження становлять:

наукові положення теорії особистості (І. Бех, Л. Виготський, С. Максименко та ін.), особливостей її розвитку в молодшому шкільному віці (Н. Бібік,                В. Давидов, Д. Ельконін, О. Савченко та ін.) і їх педагогічної інтерпретації         (О. Кочерга, О. Савченко, В. Тименко та ін.);

напрацювання з проблеми цілеспрямованого створення освітнього простору учнів (А. Цимбалару) та формування шкільного середовища (М. Гузик, О. Захаренко, А. Макаренко, М. Монтесорі, В. Сухомлинський та ін.) як умови і фактору впливу на ефективність виховання, навчання і розвитку школярів;

концептуальні основи теорії діяльності (П. Гальперін, Л. Виготський,         Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.), навчальної діяльності (Г. Атанов, С. Рубінштейн та ін.), розвитку особистості у процесі діяльності (Б. Ананьєв,       Л. Виготський, Г. Костюк, Г. Люблінська та ін.), ідеї культурологічного              (В. Болгаріна, Ф. Дістервег, О. Новиков та ін.), особистісного (М. Алексєєв,         О. Савченко, І. Бех, В. Серіков, І. Якіманська) і ін.) діяльнісного (І. Зязюн,            З. Малькова та ін.), середовищного (Б. Бім-Бад, Л. Новикова, Дж. Равен,               О. Савченко, В. Ясвін та ін.) і компетентнісного (Т. Байбара, Н. Бібік, О. Пометун, О. Савченко, А. Хуторський та ін.) підходів до організації навчання, педагогічної взаємодії (І. Зязюн та ін.) і навчальної взаємодії дитини і середовища                   (Л. Бережнова, Л. Десфонтейнес, С. Лисицин, І. Урсул та ін.);

положення теорії педагогічної інноватики (Л. Ващенко, Л, Даниленко,         В. Кремень, В. Паламарчук, В. Химинець, А. Хуторський та ін.);

наукові основи теорії систем (А. Авер’янов, І. Блауберг, В. Садовський,      Е. Юдін та інші); їх моделювання (А. Дахін, Н. Лазарев, В. Михеєв, Л. Фрідман,   В. Штофф та ін.).

Для вирішення завдань експериментальної роботи, досягнення цілей, перевірки гіпотези використовуватимуться загальнонаукові методитеоретичні: вивчення і аналіз нормативних документів системи освіти, директивних матеріалів Міністерства освіти і науки України; філософських, психологічних, педагогічних наукових джерел, шкільних програм розвитку, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу в школі I ступеня; інформації ЗМІ, Інтернет-джерел тощо з метою обґрунтування теоретичних засад наукової розвідки; моделювання – для створення дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу; емпіричні – діагностичні (тестування, бесіди, опитування й анкетування педагогічних працівників, учнів, батьків, представників громади), обсерваційні (цілеспрямоване педагогічне спостереження за діяльністю педагогів початкової школи для вивчення стану проблеми у педагогічній практиці); педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для виявлення потенційних можливостей і перевірки ефективності дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу, а також статистичні – опрацювання й порівняння результатів кількісного та якісного аналізу здобутих даних.

База експерименту – Комунальна установа Сумська спеціалізована школа І ступеня № 30 «Унікум» Сумської міської ради (директор – Сопіна Лариса Миколаївна) (вул. Рибалка,буд. 7, м. Суми, 40030,  тел. (0542) 77-50-57, е-mail: super-school-30@ukr.net, Код ЄДРПОУ 33390023)

Достовірність результатів забезпечуватиметься методологічною обґрунтованістю його вихідних теоретичних позицій; застосуванням комплексу методів, адекватних меті та завданням експериментальної роботи; об’єктивністю критеріїв оцінки результатів експерименту; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Очікувані продукти:

  • методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу у період входження в шкільне життя;
  • інтегрована контрольна робота і методичні рекомендації до оцінювання інтегрованої підсумкової контрольної роботи у 1-2 класах з української мови (мови і літ. читання), математики, природознавства;
  • методичні рекомендації до інтеграції навчальних предметів освітніх галузей мистецтво і математики, мови, літератури, природознавства, фізична культура для 1-2 класів;

4) експериментальний базовий навчальний план;

5) методичні рекомендації організації співбесіди щодо виявлення готовності

дитини до навчання у школі (+ орієнтовні завдання і запитання);

6) методичні рекомендації до організації самостійної роботи учнів (домашні

завдання);

7) експериментальні підручники (для1-2 класів), що органічно поєднують

функції підручника і робочого зошита.

Очікувані результати та їх соціальний ефект: підвищення якості початкової освіти шляхом упровадження науково й експериментально обґрунтованого дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі.

Упровадження очікуваних результатів дослідно-експериментальної роботи здійснюватиметься у два етапи: на першому – будуть оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських конференціях та семінарах і webінарах, у фахових виданнях, на сайтах відділу початкової освіти й Інституту педагогіки НАПН України, Інституту модернізації змісту освіти МОН України; на другому – використовуватимуться у практиці роботи початкової школи.

Результати дослідження адресуватимуться вчителям початкових класів, методистам початкової освіти, студентам і викладачам фахових методик вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації; можуть застосовуватися в системі післядипломної педагогічної освіти. Об’єктами впровадження будуть початкова ланка загальноосвітніх навчальних закладів, кафедри початкової освіти у закладах післядипломної педагогічної освіти і педагогічних факультетів вищих навчальних закладів.

Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи:

наукове керівництво:

Цимбалару Анжеліка Дмитрівна, завідувач відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук;

наукове консультування :

Лотоцька Олена Вікторівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України;

Древаль Галина Федорівна, завідувач сектором початкової освіти Інституту модернізації змісту освіти МОН України;

Сухаревська Олена Олександрівна, методист початкової освіти Дарницького науково-методичного центру.

відповідальні виконавці:

Сопіна Лариса Миколаївна, директор Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І ступеня № 30 «Унікум» Сумської міської ради;

Підопригора Наталія Олександрівна – заступник директора з навчально-виховної роботи Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І ступеня № 30 «Унікум» Сумської міської ради.

Термін проведення експерименту: 01.06. 2017 – 30. 08. 2020.

Етапи проведення експерименту.

  1. Підготовчий етап (01.06.2017 – 30.07.2017):
  • визначення та наукове обґрунтування теми, мети, об’єкта та предмета дослідно-експериментальної роботи;
  • налагодження спільної діяльності з науковими установами, за допомогою яких здійснюватиметься розроблення, експериментування, апробація і впровадження експериментальних матеріалів;
  • створення науково-методичної ради експериментальної роботи (науковий керівник експерименту, наукові консультанти, представники управління освітою,громадських організацій,вчителі-експериментатори, батьки тощо);
  • з’ясування гіпотези, визначення завдань і складання програми і плану експериментальної роботи;

– підготовка педагогічного колективу до роботи в експериментальному режимі;

– підведення підсумків першого (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

  1. Концептуально-діагностувальний етап(30.07.2017 –31.08.2017):

–  розробка діагностичного комплексу і методики констатувального зрізу;

– вивчення стану функціонування експериментального закладу освіти за розробленою методикою;

– кількісний і якісний аналіз результатів констатувального зрізу в експериментальній школі;

– підведення підсумків другого (констатувального) етапу експериментальної роботи.

  1. Формувальний етап (01.08. 2017 – 30.08.2018):

–   розробка експериментальних матеріалів;

– розробка програми визначення ефективності експериментальних матеріалів;

– підготовка діагностичного інструментарію і прогностичний аналіз експериментальних матеріалів (експертне оцінювання);

– упровадження експериментальних матеріалів в реальний навчально-виховний процес експериментальних шкіл;

– підведення підсумків третього (формувального) етапу експериментальної роботи.

  1. Узагальнювальний етап (01.09.2018 – 30.08.2019):

– перевірка ефективності експериментальнихматеріалів в умовах реального навчального процесу;

– кількісний і якісний аналіз результатів формувального зрізу;

– порівняння результатів експериментальної роботи, одержаних на констатувальному і експериментальному зрізах;

– підведення підсумків четвертого (узагальнювального) етапу експериментальної роботи.

  1. Рефлексивний етап (01.09.2019 – 30.08.2020):

– зіставлення очікуваних і отриманих результатів експериментальної роботи;

–  корекція експериментальних матеріалів з урахуванням одержаних результатів;

– апробація експериментальних матеріалів через публікації, висвітлення на сайтах, проведення і участі у заходах різного рівня (всеукраїнських конференціях, науково-практичних семінарах, круглих столах, семінарах, webінарах тощо);

  • підведення підсумків експериментальної роботи.
  • «Унікум» творить унікальних За найкоротший термін виявити в кожній дитині її таланти і почати розвивати, причому із втіленням в життя? Завдання школи майбутнього у Києві? Нічого подібного, в Сумській області також, причому вже в 2017- 2018-му навчальному році.  Сумська спеціалізована школа І ступеня №30 «Унікум» ввійшла в короткий список навчальних закладів, які долучаються до проведення унікальної дослідно-експериментальної роботи Всеукраїнського рівня за темою «Дидактично-методичне і навчальне забезпечення реалізації концептуальних засад реформування початкової загальної освіти».Що це означає? Якщо коротко, все дуже просто: вільний вчитель і вільна дитина разом пізнають світ на основі міжпредметної інтеграції відповідно до вікових і індивідуальних особливостей кожної дитини в унікальному просторі, який створюють влада, школа і батьки.Два класи першокласників «Унікуму» ,  70 учнів, і старші партнери по пізнанню світу і Всесвіту, а це педагоги  Садова Олена Іванівна та Озмитель Марина Михайлівна. 1 вересня 2017 року (запам’ятайте цю історичну дату!)розпочали тривалу, цікаву роботу над творенням Людини надзвичайної, для якої немає неможливого. Старт відбувся!Залишається побажати успіхів на початку супер-цікавого шляху і водночас титанічної педагогічної роботи.За перебігом цього експерименту буде слідкувати наше видання і інформувати читачів.